приковывать

приковать (что к чему) приковувати, прикувати що до чого; (кого, в прямом и перен. знач.) приковувати, кувати, прикувати и прикути, вкувати кого до чого, припинати, припнути ланцюгом кого до чого, (о мн.) поприковувати, поприпинати ланцюгами. [Коло тих стовпів дванадцять зміїв на ланцюгах приковано (Рудч.). Нащо ти (природо) мене прикувала на одному місці та й не пускаєш? (П. Мирн.). Вона зразу прикувала Христю до себе (П. Мирн.)]. -вать внимание - приковувати увагу чию до чого. -вать к себе взор - вбирати (увібрати) в себе погляд. [Постать надхненного проповідника вбирала в себе зачаровані погляди (Коцюб.)]. Это зрелище -вывало к себе наши взоры - це видовище вбирало в себе наші погляди. Болезнь -вала его к постели - хвороба прикувала його до ліжка. Прикованный - прикований, прикутий, ланцюгом прип'ятий. [Прикутий до стовпа (Стор.). Стоїть мов прикований і очей не зведе (Рудч.)]. -ться - приковуватися, прикуватися, бути прикованим, прикутим.

* * *

несов.; сов. - приков`ать

прико́вувати, прикува́ти и прику́ти и поприко́вувати, несов. прип'я́ти

прикова́ть к себе́ всео́бщее внима́ние — приверну́ти (притягти́) до се́бе зага́льну ува́гу